УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ЦЕНТР НАУКИ ТА КУЛЬТУРИ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
УкраїнськаРусскийPolskaEnglish

КРУГЛИЙ СТІЛ, ПРИСВЯЧЕНИЙ 15-РІЧЧЮ ХАРКІВСЬКОГО МЕМОРІАЛУ ЖЕРТВ ТОТАЛІТАРИЗМУ

КРУГЛИЙ СТІЛ, ПРИСВЯЧЕНИЙ 15-РІЧЧЮ ХАРКІВСЬКОГО МЕМОРІАЛУ ЖЕРТВ ТОТАЛІТАРИЗМУУ заході взяли участь Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Станіслав Лукасік, проректор Заріф Назиров, директор Центру міжнародного співробітництва Олена Шаповалова, директор Українсько-Польського академічного центру науки та культури, Тетяна Біткова, завідувач кафедри нової та новітньої історії історичного факультету, професор Михайло Станчев, директор Центральної наукової бібліотеки університету Ірина Журавльова, старший науковий редактор редакційно-видавничої групи Харківського тому серії «Реабілітовані історією», почесний краєзнавець Національного союзу краєзнавців України Ігор Шуйський, депутат Харківської обласної ради Михайло Пилипчук, директор навчального-виховного комплексу «Гімназія ОЧАГ», член ради Харківського товариства «Меморіал» Євген Медреш, колишній співробітник УКГБ в Харківській області Андрій Сайко, головний хранитель фондів національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Ніна Лапчинська, представники полонійних організацій Харкова та викладачи та студенти харківських університетів.

З вітальним словом до присутніх звернувся Заріф Назиров, наголосивши на винятковій ролі харківського Меморіалу жертв тоталітаризму для самого міста та для людей всіх національностей, зокрема, для українців і поляків. «Меморіал тісно пов’язує Україну з Польщею. Він є нагадуванням про те, що не можна забувати минуле, потрібно робити правильні висновки».

Станіслав Лукасік згадав про трагедію у Катині, де сталися одні з найбільш масових розстрілів поляків: «Це величезне горе для кожної польської родини, пам’ять про них живе і досі попри те, що людей розстрілювали таємно, вночі. Тому увічнення пам’яті про загиблих — це наш обов’язок».

Михайло Станчев розповів про події, які передували Катинському розстрілу, — підписання пакту Молотова-Ріббентропа між Німеччиною та СРСР, а також про наслідки цієї дипломатичної угоди для поляків зокрема.

Своїми спогадами про виявлення місць розстрілу та поховання репресованих у П’ятихатках, серед яких були тисячі громадян Польщі та СРСР — жертв сталінського терору 1938–1940 років, про історію відкриття харківського Меморіалу жертв тоталітаризму та реабілітацію репресованих поділилися Михайло Пилипчук, Андрій Сайко, Євген Медреш та інші.

У рамках заходу було організовано виставку книг, студентських архітектурних проектів реконструкції в’їзду на Меморіал (підготовлених архітекторами ХНУБА та ХНУМГ імені О.М. Бекетова) та матеріалів, пов’язаних з історією цвинтаря у П’ятихатках.